Феномен «групового мислення» широко досліджується в психології й часто вважається значним чинником, що призводить до помилкових процесів ухвалення рішень в організаціях, урядах і навіть соціальних групах. Термін «групове мислення» уперше запровадив психолог Ірвінг Дженіс; ним позначають схильність згуртованої групи віддавати пріоритет консенсусу та збереженню єдності замість критичного мислення й урахування думок тих, хто не погоджується. У цій статті ми розглянемо все, що стосується групового мислення, зокрема його симптоми та наслідки. Також ми розглянемо реальні приклади групового мислення й обговоримо стратегії боротьби з цим шкідливим явищем, щоб прагнути до кращої командної роботи.

Розуміння групового мислення: що це таке?

Перш ніж перейти до симптомів і прикладів групового мислення, важливо зрозуміти, чим воно є в своїй основі. Групове мислення — це психологічний феномен, що виникає всередині групи людей і призводить до погіршення якості ухвалення рішень. У таких ситуаціях прагнення до гармонії та консенсусу в групі переважає над потребою в альтернативних поглядах і чесному зворотному зв’язку.

Ключові складові групового мислення:

1. Згуртованість

Згуртованість групи, або бажання підтримувати гармонію всередині неї, є важливим чинником групового мислення. Учасники можуть віддавати перевагу своїм соціальним зв’язкам замість ухвалення найкращого рішення.

2. Ізоляція

Група може опинитися в ізоляції від зовнішніх поглядів та інформації, що призводить до обмеженого бачення поточного питання, і це особливо шкідливо за умов віддаленої співпраці.

3. Стиль лідерства

Стиль лідерства в групі тут, безумовно, має вирішальне значення. Домінуючий лідер, який відмовляє в праві на власну думку та/або інакодумство і знеохочує конструктивний зворотний зв’язок, може сприяти появі групового мислення.

4. Часовий тиск

Групове мислення частіше виникає за умов часового тиску. Для мене це очевидно на основі особистого досвіду. Може просто не вистачати часу на достатньо ґрунтовне обговорення й генерування альтернатив.

Симптоми групового мислення

Виявлення симптомів групового мислення є критично важливим для його запобігання та зменшення його шкідливих наслідків. Спираючись на мій досвід і прочитане, ось кілька поширених індикаторів, які допоможуть вам зрозуміти, коли ваша ясність починає зникати:

1. Ілюзія невразливості

Учасники групи цілком можуть розвинути завищене уявлення про можливості своєї групи. Достатньо подивитися на конкурентні команди та навіть на їхні фанатські спільноти. Будь-який фанат буде надмірно упередженим щодо можливостей команди та окремих її учасників. Через це, однак, можуть бути недооцінені потенційні ризики або наслідки.

2. Віра в притаманну групі моральність

‍ Учасники можуть почати вважати, що їхня група морально вища за інших, що призводить до неетичних рішень заради досягнення групових цілей.

3. Раціоналізація рішень

Учасники групи можуть займатися колективною раціоналізацією — применшувати попереджувальні сигнали або ігнорувати докази, які суперечать обраному групою курсу дій. Часто це відбувається разом із одноманітністю способів мислення і свідчить про небезпеку конформізму.

4. Стереотипізація аутсайдерів

Тих, хто не входить до групи, можуть сприймати як ворогів або як носіїв менш цінних поглядів, що ще більше ізолює групу. Це узгоджується з попереднім пунктом і є ще однією небезпекою надмірної згуртованості групи, яку складно помітити під час віддаленої роботи. У наведеному нижче Bubble пояснюється, як і чому критично важливо уникати таких проявів.

5. Самоцензура

Учасники групи можуть приховувати свої незгодні думки, щоб уникнути конфліктів або зберегти гармонію в групі, тож надзвичайно важливо подолати комунікаційний розрив і уникати надмірної одноманітності.

6. Ілюзія одностайності

Продовжуючи попередній пункт, тиша може сприйматися як згода, створюючи хибний консенсус усередині групи.

7. Прямий тиск на інакодумців

Учасники, які висловлюють незгоду, можуть зазнавати прямого тиску чи залякування, щоб підкоритися більшості. Це обмежувальна й небезпечна групова динаміка; різноманіття потрібно заохочувати.

Групове мислення в дії: приклади з реального життя

Щоб краще зрозуміти концепцію групового мислення та його наслідки, розгляньмо кілька історичних прикладів:

1. Атака на Перл-Гарбор (1941)

‍ Напередодні японської атаки на Перл-Гарбор у межах урядових структур США сталося серйозне послаблення обміну та аналізу розвідувальних даних. уряду. Групове мислення сприяло переконанню, що Японія не атакуватиме, попри попереджувальні сигнали. Це призвело до катастрофічної раптової атаки.

2. Карибська (Кубинська) ракетна криза (1962)

Під час цього критичного моменту Холодної війни радники в адміністрації президента Кеннеді спочатку віддавали перевагу військовому удару по Кубі. Потрібна була сміливість інакодумців, зокрема Роберта Ф. Кеннеді, щоб кинути виклик консенсусу й розглянути дипломатичні рішення.

3. Катастрофа космічного шатла Challenger (1986)

‍ Рішення запустити Challenger попри занепокоєння щодо О-кілець у холодних погодних умовах — ще один трагічний приклад групового мислення. Інженерів, які висловлювали незгоду, переважно проігнорували, що й призвело до катастрофи.

Запобігання груповому мисленню: сприяємо кращому діалогу

Розпізнавання симптомів групового мислення є необхідним, але не менш важливо вживати проактивних заходів для його запобігання й сприяння кращим процесам ухвалення рішень, які забезпечують ефективну комунікацію. Ось декілька стратегій:

1. Заохочуйте інакодумні думки

‍ Створіть середовище, у якому учасники команди почуватимуться в безпеці, висловлюючи незгоду. Заохочуйте відкритий діалог і активне слухання через тимбілдингові заходи, відкритий діалог і активне слухання.

2. Призначте «адвоката диявола»

‍ Призначте когось у групі, хто ставитиме під сумнів панівний консенсус і пропонуватиме альтернативні погляди. Хоча це може становити загрозу для згуртованості групи, такий підхід допомагає уникнути проблем, з якими стикаються групи, зокрема парадоксу Абілени.

3. Залучайте зовнішній внесок

Активно шукайте зовнішні погляди й експертизу, щоб уникнути ізоляції та «тунельного зору». Це допоможе нейтралізувати згадані раніше тенденції стереотипізувати аутсайдерів.

4. Використовуйте техніки ухвалення рішень

Запроваджуйте техніки ухвалення рішень — такі як мозковий штурм, SWOT-аналіз і сценарне планування — щоб урахувати кілька точок зору.

5. Сприяйте різноманіттю

‍ Формуйте різноманітні команди з учасниками з різним походженням та досвідом, щоб сприяти співпраці. У Bubbles ми маємо чітку думку щодо ефективності цього підходу, і наш погляд докладніше викладено в наведеному нижче Bubble.

‍

6. Заохочуйте критичне мислення

Заохочуйте критичне мислення та культуру постановки під сумнів припущень усередині групи.

7. Уникайте поспішних рішень

Коли це можливо, уникайте ухвалення рішень в умовах екстремального часового тиску, адже це може призвести до поспішних і непродуманих виборів. Це ще раз підкреслює важливість ретельної планування спринту.

8. Уникайте парадоксу Абілени

‍ Ця колективна хиба, згадана в пункті 2, виникає в групі людей, коли колектив погоджується на курс дій, що суперечить уподобанням більшості або навіть усіх учасників.

Висновок

Групове мислення — це поширений і небезпечний феномен, який може мати далекосяжні наслідки в різних контекстах — від бізнесу до політики й не тільки, як уже згадувалося. Розуміючи симптоми групового мислення й навчаючись на історичних прикладах, ми можемо працювати над створенням більш відкритих, різноманітних і критично мислячих груп — у бізнесі чи будь-де ще. Усвідомлення важливості інакодумних думок і надання переваги критичному мисленню над конформізмом є ключем до уникнення пасток групового мислення й колективного ухвалення кращих рішень. У підсумку саме сприяння культурі діалогу й інклюзивності є протиотрутою від шкідливих наслідків групового мислення.