Транскрипція подкасту

Раді знову вас вітати. Готові зануритися у віртуальні айсбрекери для зустрічей? Здається, що сьогодні в усіх нас дуже багато віртуальних зустрічей.

О так,

інколи важко зробити їх справді залученими, правда ж.

Точно.

Особливо коли всі працюють віддалено або в гібридному форматі,

так?

Айсбрекери, як на мене, можуть справді змінити хід гри.

Абсолютно.

Вони допомагають зробити зустрічі не лише веселими, а й продуктивними.

Так. Так. Вони справді допомагають людям відчути більше зв’язку й готовність робити свій внесок.

Так. ота сама історія з психологічною безпекою, знаєш.

Саме так. Саме так. Оце відчуття довіри й комфорту. Це дозволяє людям трохи опустити свій захист.

Логічно. Тож як же ефективно використовувати айсбрекери? З чого взагалі почати?

Спершу потрібно подумати про саму зустріч: яка в неї ціль? Наскільки велика група? Скільки в нас часу? Так.

Якщо це короткий чекін, то, мабуть, вистачить часу лише на одне швидке запитання.

А от під час тімбілдингу можна провести цілу активність.

Зрозуміло. Давай почнемо з кількох швидких і простих варіантів. Тих самих перевірених айсбрекерів, коли часу обмаль.

Звісно.

Які твої улюблені?

Добре. Наприклад, замість запитання «Звідки ви до нас доєдналися?», яке вже всім набридло, Так.

запитайте: «Яка погода за вашим вікном?»

Мені це подобається.

Це все ще про локацію, але вже з візуальним елементом.

Так. Саме так. Більш залучає.

Так. І ще можна почути кумедні історії або порівняння погоди в різних місцях.

Точно. Це ніби маленьке віконце в їхній світ.

Саме так. Ще можна запитати: «За що одного ви сьогодні вдячні?»

Ого. Мені подобається.

Це просто, але задає позитивний тон.

Так. Це змушує людей згадувати щось хороше.

Саме так. До речі, ми ж усі постійно «прикуті» до екранів. Як щодо короткої дихальної вправи?

Дихальної вправи.

Так. Просто попросіть усіх разом зробити кілька глибоких вдихів.

Цікаво.

Дивовижно, наскільки це може зменшити стрес і допомогти сфокусуватися.

Правда. Правда. Отже, це чудові варіанти для швидких чекінів. А якщо часу трохи більше — скажімо, 10–15 хвилин?

Добре. Тоді можна зробити віртуальний show and tell. О, клас. Як у школі.

Так. Кожен приносить об’єкт, який щось для нього означає — наприклад, відображає хобі чи щось важливе.

О, мені це подобається! Так ми дізнаємося більше одне про одного.

Так. Можна навіть задати тему — щось, що змушує вас сміятися, або предмет, який символізує відпустку мрії.

Мені це подобається. Або, скажімо, командну шкалу часу?

Командну шкалу часу.

Так. Кожен ділиться важливою подією зі свого життя чи кар’єри,

і додає її на спільну шкалу часу.

Класна ідея. Це візуальний спосіб побачити, як перетинаються шляхи всіх членів команди.

Саме так.

Чудово. А що робити під час триваліших тімбілдинг-сесій, коли хочеться ґрунтовніше зануритися в тему?

У такому разі дуже доречною буде віртуальна квест-кімната.

О, віртуальна квест-кімната.

Так, є багато онлайн-платформ, які це пропонують.

Чула про таке.

Учасники разом розв’язують головоломки та подібні завдання.

Тобто це наче ігровий тімбілдинг. Саме так. Це змушує всіх спілкуватися та мислити креативно. І можна зробити з цього змагання між кількома командами.

О, я люблю невелике суперництво.

Я теж. Ще один варіант — віртуальний кінопітч.

Цікаво. Як це працює?

Розділяєте людей на групи й даєте їм кілька підказок.

Добре.

Наприклад, жанр, персонаж, локація.

Ага.

А вони вигадують пітч фільму, а потім його презентують.

Звучить дуже смішно,

правда? Усе крутиться навколо креативності та співпраці.

І, може, ми так навіть вигадаємо ідею наступного блокбастера.

Хто знає? І, до речі, про креативність. Як щодо віртуальних ігор імпровізації?

Віртуальна імпровізація?

Так, багато імпровізаційних ігор можна адаптувати під онлайн-формат.

Можу лише уявити, як це виглядатиме,

так? Це чудовий спосіб розслабити людей і заохотити їх імпровізувати «на ходу».

Мені подобається.

Але найголовніше — обрати айсбрекер, який дійсно підходить саме вашій команді й конкретній зустрічі, розумієш?

Так. Не існує універсального варіанту для всіх випадків.

Саме так. Чого ви хочете досягти? Яку енергію ви хочете створити?

Так. І має бути весело всім.

Однозначно. Це як підготувати сцену, правда? Ви ж хочете, щоб усім було комфортно. і щоб усі були готові брати участь.

Так, повністю згоден.

І не завжди потрібна дуже структурована активність, знаєш.

Добре. Тож які є більш прості, ненав’язливі способи розтопити лід?

Можна організувати чат перед зустріччю.

Чат перед зустріччю?

Так, окремий простір, де люди можуть невимушено поспілкуватися до офіційного початку зустрічі.

Розумію.

Наприклад, прямо в платформі для відеодзвінків або в окремому чат-каналі.

Тобто це свого роду відтворення офісних розмов «біля кулера».

Саме так. Це дає людям можливість встановити контакт на особистому рівні.

Чудова ідея. І знімає напругу, розумієш?

Так. Можна навіть кинути в чат кілька підказок, щоб розмова легше розпочалась.

Наприклад, які?

Наприклад: «Що вам найбільше подобається в роботі з дому?» або «Поділіться фото свого робочого місця».

Мені такі подобаються.

Такі прості речі.

Так. Вони допомагають зруйнувати бар’єри.

Так.

Особливо для тих, хто лише нещодавно перейшов на віддалену роботу.

Повністю згоден. І, говорячи про візуальні елементи, заохочуйте людей використовувати віртуальні фони.

О так. Віртуальні фони. Вони можуть бути веселими,

так? Але з цікавою «фішкою». Попросіть усіх обрати фон, який представляє їхнє хобі або місце мрії.

О, хитро.

Це веселий спосіб розпочати розмову.

Я вже уявляю. «Мені подобається твій фон». «Розкажи про нього більше».

Саме так. Ми використовуємо ці візуальні елементи, щоб створити відчуття зв’язку.

Мені подобається. Отже, маємо чат перед зустріччю й віртуальні фони. Ще якісь поради, як заохочувати менш структуровані взаємодії?

Звісно. Наприклад, можна організувати випадкові пари для віртуальних каво-пауз.

Випадкові пари.

Так. можна скористатися інструментом для рандомізації або просто попросити людей зв’язатися з тими, з ким вони зазвичай мало спілкуються.

Це допомагає розбивати ті самі «сілоси».

Так. Саме так. Тож кожен отримує шанс познайомитися з кимось новим.

Саме так. Головне — будувати стосунки.

Добре. Ми вже багато всього обговорили. Швидкі запитання, складні ігри, а тепер ще й більш невимушені підходи, правда?

Які ключові моменти варто пам’ятати, обираючи й проводячи ці айсбрекери?

Найважливіше — бути інклюзивним.

Інклюзивним. Так. Зробіть так, щоб усім було комфортно брати участь — незалежно від їхнього типу особистості чи стилю комунікації.

Так. Не всі ж люблять виступати публічно.

Саме так. Тому пропонуйте різні формати участі, розумієш.

Логічно.

І, звісно, все має бути доречним, правда? Якщо можеш, пов’язуй айсбрекер із метою зустрічі або завданнями команди.

Щоб це не виглядало як випадкова активність,

так? Так ти показуєш, що свідомо ставишся до часу людей.

Мені це подобається. І, звичайно, це має бути весело.

Авжеж. Не бійся експериментувати, розумієш. Подивися, що працює саме для твоєї команди.

Абсолютно. Чим більше пробуєш, тим краще вдається обирати айсбрекер, який пасує конкретному моменту.

Саме так. Мені вже цікаво. Яких типових помилок люди припускаються з віртуальними айсбрекерами?

О, гарне запитання.

Так,

бо ми всі бачили ніякові приклади.

Так, це точно. Одна з найпоширеніших — обрати айсбрекер, який надто довгий.

Особливо якщо сама зустріч коротка.

Саме так. У підсумку це «з’їдає» основний час на зустріч.

Нікому таке не подобається.

Ага. І не забувай давати чіткі інструкції.

О так. Це важливо.

Люди мають розуміти, чого від них очікують,

так? Інакше все перетворюється на плутанину.

І, звісно, уникай надто особистих або нав’язливих запитань, особливо якщо команда ще мало знайома між собою.

Так. Не хочеться нікого ставити в незручне становище.

Точно ні. А ще, думаю, одна з найбільших помилок — погана фасилітація айсбрекера.

Мм. Що ти маєш на увазі?

Не варто просто кинути запитання й потім «зникнути». Потрібно взаємодіяти з відповідями людей. Ставити уточнювальні запитання, розумієш.

Розумію. Тобто ти активно скеровуєш розмову.

Саме так. І не бійся залишатися собою. Знаєш,

будь автентичним,

так? У цьому й полягає весь «кайф».

Добре. Отже, фасилітуй активно. Тримай легкий, невимушений тон. Зрозуміло. Які є ознаки того, що айсбрекер справді спрацьовує? На що звертати увагу?

Найочевидніша ознака — що люди справді отримують задоволення,

так? Усміхаються, сміються, активно беруть участь.

Саме так. Відчувається зміна енергії — люди починають ставити одне одному запитання, ділитися історіями.

Усі ці моменти «й я теж».

Саме так. Після айсбрекера розмова плине природніше, розумієш,

ніби всі вже «розігрілися» й готові працювати.

Саме так. І зрештою айсбрекер має допомагати досягати цілей зустрічі.

Тобто справа не лише в самому айсбрекері. Важливо, як він впливає на решту зустрічі.

Саме так. Усе взаємопов’язано.

Мені це подобається. Добре. Перш ніж рухатися далі, цікаво ось що. Чи є якісь спеціальні айсбрекери, що допомагають саме з типовими проблемами дистанційної роботи?

Маєш на увазі вигорання, ізоляцію й подібні речі?

Так.

Так.

Бо це ж справді серйозні проблеми.

Абсолютно. Є айсбрекери, які однозначно можуть у цьому допомогти.

Добре. То які є ідеї?

Щоб боротися з вигоранням, можна використати «Поділіться своїм ритуалом відпочинку».

Мені це подобається. Типу: як ви розслабляєтесь після роботи?

Саме так. Це спонукає думати про турботу про себе й ділитися тим, що працює саме для них.

Так. Корисно почути, що роблять інші, розумієш?

Так. Це може надихнути спробувати щось нове. А щоб зменшити відчуття ізоляції, я порадила б віртуальне командне бінго.

Віртуальне командне бінго.

Так. Створюєте картки бінго з полями на кшталт «під час дзвінка з’явилась його/її тварина» або «цього тижня працював(-ла) з кав’ярні».

Це весело.

Тобто речі, які можуть бути спільними для багатьох.

Так. І це стимулює невеликі взаємодії, завдяки яким відчуваєш себе частиною команди.

Саме так. А щоб підвищити креативність, можна використати айсбрекер формату «Що, якби…».

Добре. «Що, якби?» Мені вже подобається, як це звучить.

Ставиш запитання, пов’язане з роботою, але з «що, якби»-поворотом. Добре, наведи приклад.

«Що, якби наш продукт умів говорити?» «Що б він сказав?» Або: «Що, якби в нас були необмежені ресурси для цього проєкту?» «Що ми зробили б інакше?»

Мені це подобається. Це змушує думати нестандартно.

Саме так. Так можна згенерувати справді креативні ідеї.

Отже, ми охопили вигорання, ізоляцію та креативність. Є якісь фінальні поради щодо вибору правильного айсбрекера для складних ситуацій віддаленої роботи?

Головне — бути емпатичним. Справді подумай, через що зараз проходить твоя команда, і обери активність, яка відповідає цим потребам.

Логічно. Йдеться про усвідомлений підхід, так?

Саме так. Мова не лише про «розтопити лід». Йдеться про те, щоб використати ці моменти для налагодження зв’язків і взаємної підтримки.

Мені це подобається. Тож айсбрекер — це лише початок,

так? І не забувай додати власного ентузіазму. Будь автентичним. Будь собою. Саме це й робить їх веселими для всіх.

Чудово сказано. Підсумовуючи нашу глибоку розмову про віртуальні айсбрекери для зустрічей, які ключові висновки ти для себе зробив(-ла)?

О, гарне запитання. запитання. Які нові ідеї ти забираєш із собою після цього глибокого занурення?

Подумай, як можеш використати ці айсбрекери, щоб зробити власні віртуальні зустрічі більш динамічними й веселими.

Так. І водночас продуктивнішими. Саме так.

Абсолютно. А якщо хочеш більше порад і ресурсів, завжди можеш знайти нас онлайн.

Заходь на наш вебсайт або долучайся до нас у соцмережах.

Ми будемо раді зворотному зв’язку від тебе.

Дякуємо, що були з нами під час цього глибокого занурення.

До зустрічі наступного разу.