10. Show and Tell

• Опис: Учасники діляться для них значущим предметом або історією, підлаштовуючись під тему, наприклад "улюблені рецепти" чи "сувеніри з подорожей".
• Чому це корисно: Заохочує особисті історії та налагодження зв’язків.
• Як це допомагає команді: Формує довіру й розвиває емпатію.

11. Вгадай, хто на дитячому фото

• Опис: Поділіться дитячими фотографіями й запропонуйте команді вгадати, хто є хто.
• Чому це корисно: Викликає радість і ностальгію.
• Як це допомагає команді: Створює розслаблену, позитивну атмосферу й поглиблює взаємини.

12. Онлайн‑скетчі та дошки

• Опис: Використовуйте онлайн‑інструменти, щоб разом робити невимушені замальовки чи візуальний брейнштормінг.
• Чому це корисно: Робить сеанси брейнштормінгу більш інтерактивними.
• Як це допомагає команді: Підвищує залученість і сприяє креативній співпраці.

13. Колаборативні ігри для брейнштормінгу

• Опис: Використовуйте інструменти, як‑от Miro чи Mural, щоб створювати візуальні порядки денні, нотатки зустрічі або кумедні ескізи.
• Чому це корисно: Сприяє участі й обміну ідеями.
• Як це допомагає команді: Підсилює залученість на зустрічах і стимулює інноваційне мислення.

14. Ностальгійні ігри

• Опис: Поверніться до класичних ігор, як‑от "шибениця", адаптуючи їх під вашу команду чи індустрію.
• Чому це корисно: Повертає приємні спогади й полегшує участь.
• Як це допомагає команді: Створює розслаблену атмосферу та знімає стрес.

15. Креативні брейншторм‑челенджі

• Опис: Використовуйте підказки на кшталт "Спроєктуйте новий продукт, використовуючи лише три матеріали".
• Чому це корисно: Заохочує інновації й нестандартне мислення.
• Як це допомагає команді: Розвиває навички вирішення проблем у ігровій формі.

16. Гра «Емодзі‑історія»

• Опис: Учасники розповідають історію лише за допомогою емодзі в чаті, а інші намагаються її відгадати.
• Чому це корисно: Додає грайливий поворот до сторітелінгу.
• Як це допомагає команді: Посилює креативність і залученість у візуальному форматі.

17. Віртуальні командні челенджі

• Опис: Сформулюйте спільні цілі, наприклад зібрати віртуальний набір Lego за допомогою онлайн‑інструментів.
• Чому це корисно: Заохочує командну роботу навколо спільної мети.
• Як це допомагає команді: Зміцнює співпрацю й навички вирішення проблем.

18. Імпровізовані креативні челенджі

• Опис: Дайте учасникам 2 хвилини, щоб намалювати або описати свій офіс мрії.
• Чому це корисно: Дає перепочинок від рутини й розпалює креативність.
• Як це допомагає команді: Заохочує самовираження та надихає на обговорення.

19. Віртуальне командне бінго

• Опис: Створіть картки бінго з життєвими підказками на кшталт "Брав(ла) участь у зустрічі в піжамі".
• Чому це корисно: Сприяє почуттю гумору та обміну спільним досвідом.
• Як це допомагає команді: Зміцнює неформальний зв’язок завдяки легким, веселим взаємодіям.

20. Легкі, невимушені змагання

• Опис: Проведіть віртуальні конкурси на кшталт "Найкращий фон у Zoom" або "Найсмішніший віртуальний костюм".
• Чому це корисно: Додає зустрічам драйву й енергії.
• Як це допомагає команді: Просуває креативність і активну участь.

Транскрипт подкасту

Отже, ласкаво просимо назад на восьмий епізод The Modern Office.

Вуу! Уже восьмий епізод.

Згоден, ніби ж тільки вчора, правда? Здається, ніби лише вчора ми

починали.

Так. І сьогодні ми беремося за тему, з якою, думаю, багато хто з нас може себе ототожнити.

Віртуальні зустрічі.

Зараз вони є практично в усіх.

Так. А ти хоча б трохи радієш своїй наступній зустрічі?

Можливо, ні.

Так. Я теж не дуже впевнений, що радію. Але уяви, що я скажу: є спосіб зробити їх

справді веселими.

Веселими.

Клас.

Так. Сьогодні ми занурюємося у світ віртуальних ігор для зустрічей.

Я весь в увазі.

І обіцяю, що це не про ті банальні впади‑мені‑на‑руки для довіри чи

О боже. Ні.

незручні «розтоплювачі льоду».

Ох, тільки не це. Ні.

Йдеться радше про те, щоб додати трохи енергії.

Так.

І справжнього відчуття зв’язку в ці цифрові простори.

Абсолютно. Знаєш, ми проводимо стільки часу, втупившись у екрани

цілий день.

Чому б не використати цей час, щоб справді налагодити контакт і трохи розважитися з колегами, так?

Мені це подобається. І найкраще те, що ці ігри можуть давати велику цінність не лише в плані розваги.

О, безумовно. Подумай про це. У віддаленому форматі ми втрачаємо оті розмови біля кавомата. Так.

Обіди з командою, правда?

І ігри частково можуть заповнити цю порожнечу.

Вони можуть розвивати креативність, співпрацю, комунікативні навички,

і все це — у середовищі без зайвого тиску.

Абсолютно. Це як кра непомітно тренуватися, поки дивишся свій улюблений серіал.

Гаразд.

Мені подобається це порівняння. Ти розважаєшся, але водночас отримуєш реальні переваги.

Я в ділі. То з чого почнемо? Усі ми знаємо, що перші кілька хвилин зустрічі можуть бути

Такими собі, незграбними.

Так.

Люди поступово підтягуються. Перевіряють мікрофони. Це не дуже схоже на

рецепт ідеальної зустрічі.

Ні, зовсім ні.

Саме так. І тут доречний добре підібраний «розтоплювач льоду», який справді може все змінити.

Гаразд.

Але я не про ті банальні «розкажи про своє улюблене хобі». Саме так.

Давай підійдемо до цього креативніше.

Мені подобається.

Ти коли‑небудь пробував(ла) бліц‑запитання з родзинкою?

Мені подобається, куди це веде. Яка саме родзинка?

Замість базових запитань зробімо їх пов’язаними з роботою, але з веселим відтінком. Наприклад: якби ти міг/могла мати будь‑яку суперсилу на один день на роботі, що б це було й чому?

Або: якби наша команда була відомим гуртом, ким би ми були?

Мені це дуже подобається.

Це змушує людей креативно мислити й водночас показує щось про їхню особистість.

Це значно цікавіше, ніж просто називати свій улюблений смак морозива чи щось таке.

Саме так.

А що щодо гри, яка спонукає людей трохи мислити нестандартно?

Є така гра, яка називається One‑Word Story. Це оповідання по одному слову, яке може добряче розворушити креативність.

Гаразд.

По суті, кожен по черзі додає по одному слову, з якого й вибудовується історія.

Цікаво.

Звучить просто, але ти здивуєшся, як швидко все може стати дивним і водночас чудовим.

Секундочку. Здається, це може дуже швидко зійти з рейок.

Може.

Чи не ризикує все перетворитися на хаос, де люди губляться?

У цьому однозначно є певне мистецтво. Гаразд.

Як фасилітатор ти можеш задати легкі рамки — тему чи стартове речення. Також можна заохочувати людей підхоплювати ідеї одне одного й намагатися створити цілісну історію. А якщо все починає надто «розносити», ти завжди можеш м’яко повернути розповідь у потрібне русло.

Гаразд, ти мене переконав(ла). Звучить як чудовий спосіб трохи «розігріти» мозок.

Так,

і заохочує спільну розповідь історій.

Авжеж.

А що, якщо хочеться чогось, що змусить людей мислити більш стратегічно?

Ох. Тоді додаймо трохи дружньої конкуренції.

Гаразд.

Віртуальні загадки можуть бути на диво ефективними.

Гаразд.

Їх можна адаптувати під вашу команду чи індустрію.

О, це розумно.

Наприклад, якщо ви працюєте в маркетингу, можна робити загадки про відомі рекламні кампанії чи слогани брендів.

Чудова ідея.

Ти не просто розв’язуєш загадку. Ти ще й використовуєш свої знання індустрії.

Це як тренування для мозку з бонусом у вигляді професійного розвитку.

Саме так.

Мушу визнати, я жахливо розв’язую загадки.

Ого.

А є гра, яка менше про «чисту» інтелектуальну силу, а більше про те, щоб краще пізнати одне одного на особистому рівні?

Абсолютно. «Дві правди й одна брехня» — класика не дарма.

О так.

Вона проста, весела й може відкрити чимало неочікуваного про колег. Ба більше, вона розвиває активне слухання й критичне мислення, поки всі намагаються вгадати, яке твердження — брехня.

Одна гра може зачепити стільки рівнів,

правда?

Ти краще пізнаєш людей. Добре проводиш час. І непомітно відточуєш свої аналітичні навички.

Саме так.

Але якщо чесно, інколи просто потрібен хороший сміх.

О так.

А що щодо гри, яка чисто для розваги та зняття стресу?

Як щодо віртуальної версії Pictionary?

Та ну.

Це ж класика не просто так.

Так і є.

І з усіма цими онлайн‑дошками зараз грати віддалено простіше, ніж будь‑коли.

Це правда.

До того ж це чудовий спосіб заохотити візуальне спілкування й побачити, як по‑різному люди тлумачать один і той самий концепт.

Я вже уявляю кумедні непорозуміння та креативні малюнки.

О, абсолютно.

Ти згадував(ла) онлайн‑дошки. Чи маєш якісь рекомендації?

Ще й які. Такі інструменти, як Miro та Mural, чудово підходять для колаборативного брейнштормінгу й візуалізації.

Гаразд.

Вони пропонують усе: від базових інструментів для малювання до готових шаблонів для окремих активностей.

Це дуже корисно. Я постійно шукаю нові способи зробити онлайн‑брейнштормінги більш захопливими.

І це не лише про брейнштормінг.

Так,

ці інструменти можна використовувати для створення візуальних порядків денних, фіксації нотаток зустрічі або навіть просто, щоб разом щось помалювати для розваги.

Мені це подобається.

Головне — знайти способи зробити віртуальний простір більш інтерактивним і динамічним.

Мені справді подобаються всі ці ідеї.

Вражає, як проста гра

може перетворити зустріч

з нудного обов’язку на можливість для взаємодії, співпраці й, можливо, навіть для нового відкриття.

Саме так. Йдеться про те, щоб підібрати правильну гру під правильний момент і використовувати її як інструмент для покращення комунікації, розвитку креативності й зміцнення стосунків у команді.

Так.

І врешті‑решт, гадаю, від цього виграють усі.

Цікаво, як ці ігри можуть віддзеркалювати динаміку реальних проєктів.

О, ще й як. Візьмімо, наприклад, п’ятихвилинні дебати.

Ви ж не сперечаєтеся про щось серйозне, а лише про легкі, кумедні теми, правда?

Але при цьому все одно тренуєте ключові навички переконання, лаконічного спілкування й поважного незгодження. Ці навички безцінні в будь‑якому робочому середовищі, особливо віддаленому, де чітка й стислива комунікація — критично важлива.

Це як безпечний полігон для тренування перед тими напруженими ситуаціями, з якими ми неминуче стикаємося на роботі.

Саме так.

Хоча дискусії можуть і «нагрітися».

О так.

Навіть якщо вони про дрібниці.

О, безперечно.

Що, як усе вийде з‑під контролю?

Так, тут у гру вступає фасилітатор.

Гаразд.

Важливо одразу окреслити чіткі правила гри.

Слушно.

Нагадай усім, що це дружні дебати, а не особисті нападки,

і строго дотримуйтесь ліміту часу. П’яти хвилин зазвичай достатньо, щоб донести головну думку й не дати всьому зійти з рейок.

Корисна порада. Трішки структури може дуже допомогти зберегти процес одночасно веселим і продуктивним.

Абсолютно.

До речі про структуру: як щодо гри, що передбачає трохи більше фізичної активності?

Гаразд,

ми останнім часом багато говоримо про втому від екранів.

О, у мене якраз є ідея — віртуальний квест‑пошук.

Гаразд,

він на диво захопливий і змушує людей рухатися.

Як це працює у віртуальному форматі?

Можна придумати підказки, пов’язані з роботою: знайти щось, що символізує твій найбільший здобуток цього місяця, або предмет, який надихає тебе на креативність.

Мені подобається, що це змушує людей підвестися зі стільця й дослідити своє оточення, і водночас трохи показати свою особистість.

Так, це як міні‑екскурсія по офісу,

тільки в ролі гіда побуває кожен.

Мені це подобається.

Гаразд, тепер я офіційно переконаний(а), що ігри можуть бути потужним інструментом для розподілених команд.

Я теж.

А що, як твоя команда не надто охоче хоче це пробувати?

Так.

Як переконати їх, що це не марна трата часу?

Гадаю, корисно подати це в термінах окупності інвестицій. Замість того щоб казати: «Давайте пограємо»,

представ його як активність з тімбілдингу,

яка покращить комунікацію, навички вирішення проблем і навіть підніме бойовий дух.

Це як сказати: "Гей, давайте вкладемо 15 хвилин у щось, що зробить нас ефективнішими й щасливішими як команду".

Саме так. Хто б від такого відмовився?

Ні. Що?

Після кількох ігрових сесій можна навіть зібрати дані на підтвердження своєї позиції — провести коротке анонімне опитування. Запитай у команди, чи помітили вони позитивні зміни в комунікації чи співпраці.

Чудова ідея. Наявність конкретних доказів справді може багато що змінити, особливо для тих, хто орієнтується на дані.

О так. Так, але будемо чесні. Деякі люди за натурою дуже конкурентні.

О так.

Чи є ігри, які дають вихід цьому духу суперництва, але без створення токсичної атмосфери?

Авжеж. Віртуальні вікторини завжди «заходять».

О так.

Можеш створювати категорії, пов’язані з роботою, індустрією чи навіть попкультурою.

Гаразд.

І краса вікторин у тому, що в кожного свої сфери експертизи.

Чудово.

Тож це чудовий спосіб зрівняти шанси й дати людям змогу неочікувано розкритися.

Я пам’ятаю, як одного разу ми грали у вікторину під час корпоративного ретриту. Було дивовижно, як люди, які зазвичай мовчать на зустрічах, раптом стали справжніми «зірками».

Так.

Це була зовсім інша їхня сторона.

Саме так. Ігри можуть виявляти приховані таланти й давати людям шанс вийти за рамки звичних ролей. А коли така позитивна енергія з’являється в команді, вона легко переходить і в інші робочі сфери.

Це точно.

Гаразд. Отже, ми розглянули багато веселих і захопливих ігор.

Так і є.

А що, якщо хочеться зайти трохи глибше?

Глибше?

Тобто емоційно глибше?

Так. Так, ігри можуть бути потужним інструментом для побудови емпатії та взаєморозуміння в команді.

Гаразд.

Чи доводилося тобі грати в «Що б ти обрав?» у робочому контексті?

Ти маєш на увазі: що б ти обрав — завжди працювати з дому чи повернутися в офіс?

Саме так. Але можна бути ще креативнішим із запитаннями. Наприклад: що б ти обрав — вміння читати думки чи бути невидимим? Або: необмежену відпустку чи чотириденний робочий тиждень?

Гаразд,

такі запитання запускають захопливі обговорення й показують цінності та пріоритети людей у водночас веселій та пізнавальній формі.

Мені подобається, як на перший погляд безглузді питання можуть приводити до таких глибоких розмов,

правда?

Це чудовий спосіб дізнатися про колег щось більше, як про людей. А що, як хочеться чогось ще особистішого — щоб люди справді відкривалися й розповідали про себе?

Show and Tell може виявитися на диво ефективним для цього.

Звучить трохи по‑дитячому.

Так.

Але сам факт, що ти ділишся чимось важливим для себе,

чи то улюблений предмет, хобі або історія з подорожі,

створює відчуття вразливості та зв’язку, які важко відтворити у звичайному робочому середовищі.

Я бачу, наскільки це може бути цінно для віддалених команд, де мало можливостей ділитися особистими історіями,

чи не так?

Це наче віртуальний скрапбук спільних досвідів і захоплень команди.

Саме так. І до того ж можна підлаштувати тему під інтереси команди. Гаразд. Наприклад, якщо у вас команда гурманів, можна зробити Show and Tell про ваші улюблені рецепти чи кухонні ґаджети.

О, це весело.

Це чудовий спосіб об’єднатися через спільні інтереси й дізнатися одне про одного щось нове.

Цей епізод повністю змінює мій погляд на віртуальні зустрічі. Я вже вигадую всілякі ігри, які зможу спробувати зі своєю командою.

Знаєш, поки ми говоримо, я думаю про те, як ці ігри для віртуальних зустрічей можуть бути корисні не лише командам, а й окремим людям, які почуваються ізольовано чи відірвано від інших.

Чудове зауваження. У віддаленому світі дуже легко відчути, ніби ти працюєш сам по собі, «в силосі», правда?

Так.

Відірваним від колег і від ширшої спільноти.

І така ізоляція може сильно вдарити.

О так.

По нашому ментальному здоров’ю й загальному самопочуттю.

Авжеж.

Ігри можуть подарувати відчуття приналежності, зв’язку й просто щирої розваги.

Так.

Що справді допомагає боротися з почуттям самотності.

Це як створити віртуальний «water cooler» — простір, де можна невимушено поговорити,

посміятися й просто побути собою без робочого тиску.

Мені це подобається. І особливо це важливо для тих, хто за натурою інтроверт чи просто сором’язливий.

Так.

Ігри дають безпечний і структурований спосіб брати участь і встановлювати зв’язок з іншими.

Точно. Не йдеться про те, щоб бути найгучнішим у кімнаті. Головне — робити свій внесок так, як тобі комфортно й приємно.

Саме так.

Так.

Отже, ми розглянули купу різних ігор: від «розтоплювачів льоду» до головоломок і колаборативних челенджів.

Так і є.

Чи є якийсь тип гри, який ти вважаєш особливо ефективним для віддалених команд?

Знаєш, усе залежить від конкретних потреб і цілей команди. Але я би сказав(ла), що ігри, які заохочують творче самовираження, зазвичай дуже потужні.

Цікаво. Чому так?

Тому що креативність — це мислення поза рамками, народження нових ідей і пошук інноваційних рішень проблем. Так.

А це навички, які критично важливі для будь‑якої команди, особливо в такому швидкозмінному світі.

Тому гра на кшталт онлайн‑Pictionary або оповідання по одному слову — це не лише про розваги, а й про тренування «креативних м’язів».

Саме так. І ти би здивувався/здивувалася, як проста гра може розкрити приховані таланти й надихнути людей мислити інакше.

А що щодо гри, спеціально спрямованої на підняття настрою? У всіх бувають дні, коли команді потрібен невеличкий «підйом».

О, ще й як. У таких випадках я порадив(ла) б легку й ностальгійну гру на кшталт «Вгадай, хто на дитячому фото». Дивовижно, як одне просте фото може подарувати стільки радості й сміху.

Я вже уявляю, як усі намагаються вгадати, хто є хто, діляться історіями з дитинства й разом від душі сміються.

Так,

це нагадує, що в душі ми всі лишаємося дітьми.

Навіть посеред наших насичених робочих буднів.

Саме так. І часом цього цілком достатньо, щоб змінити енергію в команді й створити більш позитивну, згуртовану атмосферу.

Обожнюю. Отже, головний висновок такий: ігри для віртуальних зустрічей можуть змінити не лише самі зустрічі, а й загальний досвід роботи.

Погоджуюся.

Вони допомагають будувати сильніші команди, піднімати моральний дух, розвивати креативність і, що найважливіше, нагадують, що ми — люди, яким потрібні зв’язок і гра.

Ми ж зрештою люди.

Не знаю, як ти, але я тепер надихнувся/надихнулася додати трохи більше веселощів та ігровості у свої віртуальні зустрічі.

Я теж. Час відмовитися від нудних порядків денних і використати силу ігор, щоб створити більш захопливий, згуртований і людиноцентричний віртуальний робочий простір.

Так. Щиро дякуємо, що були з нами в цьому глибокому зануренні у світ ігор для віртуальних зустрічей.

Було приємно.

Сподіваємося, ви винесли для себе нові ідеї й відчули свіжий запал до своєї наступної онлайн‑зустрічі.

Абсолютно.

Пам’ятайте, справа не в ідеальності чи перемозі. Йдеться про зв’язок, співпрацю й трохи веселощів у процесі.

Я б і сам(а) краще не сказав(ла).

Тож вперед, випустіть своє внутрішнє дитя — і нехай ігри розпочнуться.